Бібліотека вчителя

Конспект уроку з християнської етики 

8 клас
Тема : « Не вбий!»
Життя – це дар Божий

Мета. Вказати  на цінність  людського  життя, як дару Божого.
Показати, що  вбивство  може  бути як фізичне так і моральне і духовне.
Виховувати  повагу   і бережне  ставлення до  людського життя,  бажання  дотримуватись заповідей.
Золотий  вірш.
« І  знайте,  що  не тлінним сріблом  чи  золотом  відкуплені  ви  були  від  марного  вашого  життя,  що передане  вам  від батьків,  але  дорогоцінною  кров’ю Христа, як  непорочного  ягняти…»
1 Пет. 1:18-19



Обладнання. Словнички  із  невідомими  термінами  для  учнів,
роздатковий  матеріал, Біблії, проектор.



Міжпредметні  зв’язки. Література, правознавство.



Епіграф до уроку.
Не  убий! – хай  котить  передзвоном,
Долітає  до  людей  мов грім.
Не убий! – ні словом , ні законом,
Ні  жорстоким пострілом своїм,
Не убий! – натягуються  жили,
Бо немов  кричить  душа  сама.
Не убий! – високе право  жити
Відібрать  ні  в  кого  прав нема.
Вадим Крищенко



 Хід  уроку
1. Організаційна  частина
2. Актуалізація   опорних   знань
- Слава Богу! Налаштуйтесь  на  роботу , потисніть  один одному  руки  і скажіть,  що  день  сьогодні   чудовий.
- Пропоную  вам  переглянути  уривок  про створення  світу( на  проекторі)
-         Ще  раз  нагадаймо    собі,  хто  є  Творцем  і  Джерелом  життя  на  землі?
-         Дуже часто  люди  розглядають життя,  як період  між   народженням  і  смертю.   Проте  Господь  доводить нам, що   життя  - це  велике  благо, дане  для успадкування   значно   більшого – Життя Вічного.
Повідомлення    теми  і    завдань уроку.
-   Сьогодні  ми розглянемо 6  Божу  заповідь – Не вбивай!  І поговоримо  про  життя  як   дар  Божий!
 - Протягом  уроку  спробуємо  відповісти  на  такі  запитання ( оголошення  завдань  уроку)
1. Чи  цінне життя  людини ?   Як  його оцінюють  люди й Господь Бог?
2.Які  існують  види вбивств?
3.Як  не заподіяти  тілесної  шкоди собі   і     духовного  болю  ближньому. 

( зачитування епіграфу)

3. Виклад  нового матеріалу
Пауло  Коельйо  у книзі  «  Як   течія  річки»  кількома  словами  розкриває  суть   і ціль  людського життя.
( на слайді)
Вони ( люди)  прагнуть якнайшвидше стати дорослими, а потім тужать за втраченим дитинством.
Втрачають здоров'я, щоб здобути гроші, а потім втрачають гроші, щоб повернути здоров'я.
Ми з такою тривогою думаємо про майбутнє, що нехтуємо сучасним, й у такий спосіб не живемо ані в сучасному, ані в майбутньому.
Живемо так, ніби ніколи не помремо й помираємо так, ніби ніколи не жили.

Одні  люди  витрачають  мільйони ,  щоб ще  продовжити  життя  хоча б на  рік, інші ж  безрозсудно   його  нищать  своїми ж руками.
Життя – це  дійсно  дивна  річ, це  неоціненний  скарб, це  дар.
Але чомусь  так  багато  людей  із  смутком  промовляють :«  Життя   несправедливе», « Як  тяжко  жити»
-         Що  стає  причиною  таких  слів?
-          Чому  життя, яке  мало   б бути  справжньою цінністю  стає тягарем?
-         ( відповіді учнів)
Частково  відповідь  на це  запитання  може дати ось ця  інформація . Прошу на  екран.
На  слайді статистика 

Щодня  світ    сколихує  нова  інформація  про  вбивства, насилля. Їх  так  багато,  що,  як не  страшно  і  не дивно, ми  починаємо  до них  звикати.
Ви  певно  слідкуєте  за  подіями  у  світі .
- Тож скажіть , чи  обходяться, хоча  б  одні  новини, без  повідомлень  про  жорстокість, вбивства, насилля?
- Щодня  в  подробицях   можна побачити  справні  жахіття. ( Дехто  навіть  відмовився  від  перегляду  новин)
-  Психологи   ж стверджують, що  чим  частіше  перед  очима  у  людини  буде миготіти насилля,  вбивства, жорстокість, тим швидше  людина  до  нього  звикне .  І  в  реальному  житті, все  рідше  співчуватиме ,  співпереживатиме.
- Доходить  справа  до  того,   що   інколи  може  промайнути  думка :« 1 жертва  теракту – це ж  небагато»
Людина,  в решті,   стає байдужою, холодною і втрачає  правильне  розуміння  ціни   людського  життя.
   Група  учнів  мала  завдання  провести  опитування серед  учнів 8-11 класів  і встановити,  за шкалою  у 5 балів,  оцінку  цінності  життя   людей:
 ( Учень  виходить  і  демонструє  результати  опитування, позначаючи  їх на  дошці)
президент, школяр , злочинець,  художник,  своє  життя,  сусід, перехожий, мама, самотня  бабуся, ворог.
_ Який  ви зробили  висновок, чому  такий  результат?
-         Напевно  кожен з  опитуваних  визначав  цінність  життя цих  людей, зважаючи  на  користь, яку  вони  приносять  суспільству, а  ще   більше – особисто  нам.
-         Звичайно  це  суб’єктивна  думка   і  далека  від  правильної.
В  Конституції - Основному Законі нашої держави - ось що говориться про життя.
Розділ І, стаття 3: «Людина, її життя і здоров'я, честь, гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю»...
Розділ ІІ, стаття 27: «Кожна людина має невід'ємне право на життя.
Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань».

          Кількадесят літ тому, коли ще долар мав свою первісну вартість, американський хімік   спробував оцінити  життя  людини . На його думку, в людському організмі є стільки води, що в ній можна б випрати  одну  скатертину ; із заліза можна виготовити сім цвяхів; вапна вистачило б на побілку однієї стіни в кімнаті; з вуглецю було б 65 олівців; з фосфору — одна пачечка сірників і декілька ложечок солі. І все те варте було  98 центів. Однак при постійній інфляції згадана ціна напевно, що  зросла.
-          У 1988 році  повторили  спробу  аж три американські комісії, визначаючи ціну людського життя з різних  поглядів,    ось так його оцінили:
перша комісія оцінила людину від 1  до  2  мільйонів доларів,
друга — у  7  мільйонів,
а третя — аж у 132 мільйони доларів.
-         Саме  стільки  коштує  життя  в  очах  людини                   
а, що ж варте  людське  життя  в  Божих  очах?
Ап. Петро  нагадує яку  ціну  дав  Христос  за  наше  життя
« І  знайте,- каже  він,-  що  не тлінним сріблом  чи  золотом  відкуплені  ви  були  від  марного  вашого  життя,  що передане  вам  від батьків,  але  дорогоцінною  кров’ю Христа, як  непорочного  ягняти…»
1 Пет. 1:18-19
( на  слайді)
-         Що свідчить  про те,  що для  Бога   життя  людини  є  неймовірно  цінним? Знайдіть  відповідь  у  золотому  вірші, запишіть  і  підкресліть.
( від. учнів)
Не  йде  мова  про життя  президента  чи  безхатька. А  кожної  людини    окремо  і  всіх  людей  вцілому.
Як Всевишній цінить людське життя, бачимо з того, що на його сторожі і для його охорони Він поставив окрему Заповідь, яка голосить: «Не вбивай!» Тому на кожній людині лежить важкий обов’язок берегти своє життя й життя ближнього.

1. Життя — цінний дар Божий

 Наше життя — цінний  скарб , даний нам Богом,  і за  те , як використали  його  будемо відповідати  перед  Творцем. Людського життя не можна купити, ані продати навіть за найбільшу ціну.
Чим же цінне  наше  життя? Відповідь  шукаємо  у Книзі  Життя.
Робота  з Біблією.
-         Знайдіть Мт.16: 26 , 1 Кор. 6:19-20      і зачитайте.
« Яка  користь людині, як  цілий  світ  здобуде, а  занапастить   власну   душу»
-         Хіба  ж не знаєте,  що  ваше  тіло – храм  Святого Духа, який  живе  у вас?  Його  ви   маєте  від Бога  тож  уже  не  належите  до  самих  себе. Ви  бо  куплені  високою  ціною! Тож  прославляйте  Бога  у  вашому  тілі»
То ж  що  цінного у нашому житті? ( відповідь учнів)
-         Окрім  талантів, здібностей  наше  життя  має  неоціненний  скарб – безсмертну  душу,  яку  нічим  не  заслужила,  а  отримала  в дарунок.
-         Але  і   «тіло то  храм  для  душі». У  цих  словах  і  відповідь  на репліку  деяких людей, мовляв « це  моє  життя, що  хочу  те  і роблю!»
-         Тепер  розуміємо, що   однаково  порушенням  заповіді « Не  убий» є  дії  пов’язані  із  вчинками  щодо душі  так  і  тіла  власного  і  інших людей.
(Надрукувати)
 Види   вбивств  

1 .Фізичне                             2.   моральне                     3.   Духовне

Фізичне вбивство.
1. Загальний  занепад  моралі  призводить  до  того,  що  люди  живуть  за принципом « немає  людини   -  немає  проблеми»  Аморальність  суспільства  призвели  до  того,  що  людину  можуть  убити за  декілька  гривень або ж  за  неправильний  погляд.  Проте  вбивцею  є  не  лише  кіллер,  тобто  той ,хто  фактично  позбавляє  життя  пострілом, холодною  зброєю, чи  отрутою. Це  і  той, хто  свідомо  наражає  на  небезпеку, наймає  когось для  скоєння  вбивства, звинувачує  невинного  у скоєнні  смертельного   злочину; через неуважність ,недогляд , непрофесійність або бездіяльність стає причетними  до  втрати  людського  життя 
- Це - щодо життя  інших людей, якщо ж йде мова  про власне  життя, то
християнство  вважає  тяжким  гріхом -  самогубство.
-         Чому?
-         Бо  лише в  Божій  волі  забирати  чи  дарувати  життя. Ми  не  маємо  шкодити  собі  чи  добровільно  переривати  життя, навіть  через  складні  обставини, адже  Бог  ніколи  не  посилає  людині  більше  випробувань аніж  вона  може  витерпіти.

* Притча  « Я  все  втратив» ст.398   «Таємниці…»
Людина, яка  хоче обірвати  своє  життя схожа  на  чоловіка,  якому  подарували  коштовність,  а  він  викинув  її навіть  не  розгледівши .

- До   фізичного вбивства прирівнюється  будь – який  спосіб  переривання  вагітності, причому  не лише  аборт, а й  користування  контрацептивами.( різними засобами по  запобіганню  вагітності)   Щорічно близько 200-250 тисяч українських жінок, за даними МОЗ, приймають рішення штучно перервати вагітність.(   ця  цифра  вражає ,  а   це  лише  офіційні дані)

Порушенням  Господньої заповіді  не  вбивати  є й евтаназія.
-         Чи  чули ви таке  слово?
Це  позбавлення  лікарями життя  безнадійно хворих  людей  на  їх прохання.                                        ( на дошці повісити)
-         ( у  Нідерландах  з 2001 року  узаконили  право  за  яким  хвора  людина  може  звернутись до лікаря  з  проханням   зупинити  її  страждання  введенням  ін’єкції. Яка  спричиняє  легку і швидку смерть.)

-         Як ви  ставитесь  до  такої  « гуманності»?
-         Чи завжди  це  пов’язано  з  фізичною  хворобою?
-         Часто  люди  зважуються  на  це  через  самотність,  образи, душевні  переживання.
-         При  всій  зовнішній  гуманності  до  хворої людини, медики  відбирають можливість  боротися, сподіватися  на Божу допомогу і вірити, що всі  скорботи  від Бога  і  на  благо душі.
Життя – це  подорож. Потрібно  жити  довіряючи  провіднику. Для  нас  майбутнє – невідома  пустеля, для Бога – знайомий  шлях. Він  не  лише  йде поряд, але із  задоволенням  тримає  нас за руку. Нам  лише  потрібно  не  відпускати  цю  руку.
-         Праведному  Йову, який  терпів  страшні  муки,  теж  радили « друзі» померти  легко, похуливши  на  Бога. Та  він сказав « Хіба  лиш добре  буду  приймати від Бога, а погане –ні?»
-         Терпіння – це  ліки  для  нашої  душі.

* робота в  групах
-         Вислухавши  види  фізичного  вбивства  попрацюємо  в  групах і
спробуємо  розібратись   чи  можна  прирівняти  до вбивства  дії конкретних  людей.
1.Керівник  шахти,    відправляє  працівників на  зміну, знаючи  про  аварійний  стан  і можливість завалу.
2. Лікар , посилаючись на  втому, відмовляє  прийняти пацієнта і  той помирає.
3. Водій, нехтуючи  правилами,  спричиняє ДТП  із смертельними  наслідками.
 4. Перехожий, думаючи, що  на  лавці  спить  п’яний,  не  викликав  швидку  і чоловік помер від  серцевого  нападу.
5. Підлітки,  ховаючись  від  батьків, після куріння  цигарок не  потушили  недопалок  і  виникла  пожежа  в будинку.

2 Моральне  вбивство
-         Що  це  за  злочин?
Вбивство  починається  у  серці, тому навіть  думки  про  вбивство   чи бажання, щоб  хтось   потерпів, є  гріхом.
-         Основним  знаряддям   морального   вбивства  є, як  правило,   слово.
-         Знайдемо ,що Біблія  нам каже  про це.
(Шукають  учні)
Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.
А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові.   А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.
Мт 5:21-22
- Лайка  чи  приниження  можуть  призвести  до бійки,  нервового  зриву,  навіть  самогубства. Якщо довести  людину  до  відчаю  це  буде  злочин проти  її життя, бо  моральні  муки  важчі ніж  фізична біль.
Перегляньте  ролик  і  скажіть  про який  вид  морального вбивства  йде  мова.

·        Демонстрація  відео  про жорстокість  дітей. Зупинити  по середині.

- Які  дії  учнів, можуть  прирівнюватися  до морального вбивства?
Подібні  випадки  є  чи  не в кожній  школі, тому  маємо  слідкувати  аби не заподіяти  рану ближньому , бо  дуже  непросто  її  зцілити.
-  Що ж є  ліками  від  морального  вбивства?
( Милосердя,  щире  співчуття, вибачення)
Продовження  перегляду ролика.

Пр. 15:1
« Лагідна  відповідь   гнів  відвертає, а  слово  вразливе  гнів  підіймає.» 


3. Вбивство  душі
Отож, тіло  людське можна  вбити, а  чи  піддається  вбивству  людська душа?
-          Надмірна  агресивність,  злість,   яку  людина  носить  у своєму  серці  переростає  у  ненависть,  що  вбиває  серце.    «Кожен, хто  ненавидить  брата  свого, той  душогуб»  1 Ів. 3:15

 - Гріх, як  найбільший  ворог,  як підсолоджена отрута, вбиває  душу,  вириває  Божу  благодать,  закриває  перед  людиною  двері  неба й  відкриває   пекло;  відбирає  спокій душі, щастя, радість  невинного  серця,  а  замість  них  дає  муки  совісті.
-  Є   випадки,  коли  люди  власноруч  вбивають  свою  душу  -  це  алкоголь ,  наркотики, вони   вбивають не  лише  тіло, а й душу.
-  Крім  того, Ісус  Христос  попереджає,  що  кожен,  хто  відвертає  іншу людину  від  віри в Бога ( насміхається, спокушає  до  гріха)  є  винним  у  вбивстві  вічної душі  іншої  людини. Наше  безвір’я  може  стати  поганим  прикладом  для  інших. І за  цей  негативний  вплив, обов’язково, доведеться  відповідати.
 Мт. 18:7  « … надто  горе  людині,  що  від неї  приходить  спокуса!»

Мозковий штурм

Ми  щойно  ознайомились,  які  бувають  види  вбивств.
   Спробуйте змалювати  моральний  портрет фізичного, морального вбивць і  вбивці душі. Визначте, який  із  них  є найстрашніший?  Аргументуйте   свою думку.
 (Робота  в парах,  по рядах під   легеньку  музику)

Висновок: Вбивця  фізичний  і  моральний  може  розкаятись,  пізнавши  Бога. Людина ж , яка  знищила  власну  душу  мертва  для  Вічності  і Бога.

4. Закріплення  знань  і  повторення  вивченого
Життя  - це  місія.  Ми маємо  жити, щоб  бути  корисним  для  інших. Сердечне –
 « доброго  ранку!», люб’язне – « на добраніч», слова  співчуття  і  потіхи,  підтримки  чи  поради , ковток холодної води  - все це Місія  заради якої  Господь дарує  життя.
-         Життя – це  дорога  терпіння  і випробувань.  Ми  можемо щось  просити  у Бога  і не  отримувати. Але це  не значить, що Він  не  відповідає  на анашу  молитву. Це  тільки означає, що  Він  сказав « Ні» замість « Так». Тож покладаймося ж на  Його мудрість  і любов  до нас.
-         Послухайте  чудові  слова  невідомого  автора і  використайте  їх  у  виконанні  рекламного  буклету на  тему «Цінність життя»
 ( « Спаси  свою  душу»      зачитати )
Коли душу  спасеш -  все  спасеш.
Коли  душу свою  погубиш – все  погубиш.
Бережи  свою  душу  від  смертельного  гріха  і  від  усіх  негод, що  до  гріха  ведуть тебе.
Завжди  пам’ятай  про  смерть,  про суд, про  пекло!
 Молися  кожного  дня, а особливо  під  час  спокус.
Юні!  Пам’ятайте  про  свого Спасителя  у  часи  своєї  молодості.
Батьки! Виховуйте  дітей  своїх  тільки для  Бога, а не  для  диявола.
Настоятелі, будьте  справедливі  і пам’ятайте, що  й  ви  маєте  над  собою  Настоятеля!
Багаті,  згадайте  про  того  багатого  чоловіка,  що  в другому  світі  краплину  води  просив  у  бідного  Лазаря.
Убогі, пам'ятайте , що  все від  Бога,
Людино! Все  минеться  на цій  землі,  лише  твоя  душа  буде  жити  повіки. Пам’ятай , що  маєш  тільки  одну  душу,  коли її втратиш  іншої не  буде.
Яка  користь  для тебе,  якщо світ  здобудеш, а душу  свою  занапастиш…
Людино! Спаси  свою  душу!

Хвилинка  самоаналізу
У  вас на  партах  лежать папірці із  записами  основних  гріхів, які  сьогодні згадувались . Вчитайтесь  у них  і  перевірте  чи  не  порушили  ви  шосту  заповідь
( виконайте  кожен цю  вправу  індивідуально) 

 5. Підсумок  уроку

·      Притча  « Прекрасний  фінал» ст 65 Притчі..
-        У  тяжкі  хвилини  життя – згадаймо  про тих  кому  ще  тяжче, але  вони  щасливі. Бо  цінують  своє  життя.
Відео « Цінність  життя»














Конспекти  моїх  уроків.

.  БОГ  - ОСОБИСТІСТЬ. ( Вступ)

Мета. Познайомити з поняттям « етика», вказати на  причини  необхідності  вивчення  курсу.
Подати  дітям   загальні  поняття  про  Бога. Вчити  шанобливому  став­ленню  до  всього    Божого  творіння.  Виховувати  любов   до  Бога,  людей. Розвивати  такі  людські  якості:  вдячність,   повага,  доброзичливість.

Золотий  вірш.  «Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов».
                                                                        1 ІВ.  4 : 8

ХІД  УРОКУ.
1.                     Організаційна  частина.
2.                     Повідомлення  теми  і   мети  уроку.                                 
-         Перед  тим, як  вивчати  новий  предмет, потрібно  добре  приготува­тися.
-          Перевірте,  чи взяли  ви  сьогодні  з  дому  усмішку, гарний  настрій, терпіння? Бо  саме  вони  стануть  головним  знаряддям  на  наших  уроках.
-         Наш  урок  називається « основи  християнської  етики»
-         Хто  з  вас  знає, що  таке  етика?
-         Ви  вже познайомилися  із  математикою, буквариком і  знаєте,  чому  вони  вас  навчатимуть  і  для  чого. А  от  етика  вивчає  лю­дину,  а  точніше  відносини  між  людьми. Для  чого?
-         Уявіть, що ви одного  ранку  проснулися  і  виявилось,  що  на  цілому  світі  ви  єдина  людина.
-         Хотілося б  вам  такого  життя? Чому?
-         Жити  серед  людей  набагато  краще,  проте  необхідно  вміти  себе поводити з  цими  людьми, бути вихованими. Саме це  і  є завдан­ням  етики.
-         Про  значення  вихованості  говорить  одна  гарна  казочка.

 Казка « Ввічливий   кролик»
-                           Які  слова  врятували  кролика?
-                           Чи  часто  треба  вживати  ці  слова?
-                           А  ще  нас  чекає  багато  цікавих  знайомств  із прекрасними  ре­чами і  явищами, які  нас  оточують.
 Загадка.
          Удосвіта  собі  встає
          Увечері  знов  спати  лягає
          Ніколи  не відпочиває
          Побожним  і  злим  добро несе
          І  дивиться  згори  на  все.   (  сонце )
Бесіда.
Ідучи  до  школи,  ви  кожен  день  спостерігаєте  за  сонечком,  хмарин­ками   і  т. п.
- Чи  задумувались  ви   над  тим,  звідки  вони  взялись на  небі?
Отож,  на  уроках християнської  етики  ми  з  вами будемо  говорити  про  творіння  Бога.
- Нещодавно  ви переступили поріг   школи  і   все для  вас  тут  було  вперше.  Вперше  зустрілись  в  цьому  класі  між  собою  і  з  учителем  і  сьогодні, можливо, хтось  вперше  почує  про  Бога.
- Хто ж  Він  такий ?Чому  про  нього  маємо  стільки  говорити?
Якщо  коротко,  то  Він  є  Творцем  всього,   що є  на  землі.
З  кожним  уроком  ми  будемо  дізнаватися  про  Нього  більше.
-  Крім  цього,  на  кожному  уроці  ми  будемо  вивчати  невеличкі  золоті  вірші  із  книги  ,що є  дуже  важливою  і  надзвичайно  цінною – Біблії.
  Вірш
 « Бог  не  спить,  усе  він  бачить,
 Хто  сумує, а  хто  плаче,
Тата  з мамою  не  слуха.
Тягне  котика  за  вуха.
Галасує  без  потреби
Видно  все  йому  із  неба,
Але   ніде  правди  діти
Любить  Бог  слухняних  діток.
-Як  ви  вже  зрозуміли  із  цього вірша,  Бог  бачить  і  чує  всі наші  вчинки  і слова,  і   більше   любить  - яких  діток? 
Отож  ,  щоб  краще  пізнати  Бога,  необхідно  бути  добрим  і  любити  інших  людей,бо Бог  є  любов.
Вивчаємо  золотий  вірш. ( дощиком)
Фізкультхвилинка
3.     Закріплення  знань  і  виховання  характеру.
Казка  « Про  півника  і  сонечко».
( Як півник  вважав, що  саме  завдяки  його  співу  сонце  кожного  ранку  підіймається, але  одного  разу  він  заспав.)
4.    Підсумок  уроку
Отож, ми  сьогодні  почали  знайомитись з  Господом,  а  от  продовжити  ви  можете  і  в  дома  через  молитву, що  іншими  словами  є  розмовою  з  Богом.  І  обов’язок  кожного  християнина  знати  молитву « Отче  наш», яку  ми  вивчимо  для  того, щоб  ви  могли  розмовляти  з Творцем самостійно.
( Можна  зачитати  з  Біблії  і  почати  вивчати.)
Гра « Відгадай,  що  створив  Бог, а  що  людина.»


ТЕМА. РОДИНА-ПЕРША СПІЛЬНОТА.
Мета.. Показати, що  першою  школою  виховання  в житті  дитини  є  родин­ний  дім. Розвивати  бажання  мирного  співжиття  в   любові  і  взаєморозумінні  з  оточуючими.
Виховувати  довіру  і  відкритість  до  людей.

ХІД УРОКУ

1.    Організаційна  частина.
2.    Актуалізація  знань  і  повторення  вивченого.
Доповніть  голосними буквами  заповідь  Ісуса  Христа.
Л.б.  св.г. бл.жнь.г. св.г., .к  с.м.г. с.б.
- Хто  чекає  від  нас  любові?
- Що ж  таке  рід?
- Які  дві  родини  має  кожен  із  нас?
- По  чому  люди  пізнають,  що   ми християни?
Представлення  учнями  родинних  дерев.

3.    Виклад  нового  матеріалу.
Оповідання « Вони  забули»  ст. 252 « Таємниці  твоєї  душі»
-   Яке  почуття  викликало  у  вас це  оповідання?
-   Чи  легко  жити людині  без  родинного  тепла?
-   Родина, сім’я  покликана  оберігати  і  допомагати  членам  своєї  родини . Тому  ми  сьогодні  поговоримо  про  родину,  як  першу  спільноту  в житті  людини, в  якій  ми  навчаємось  любити  людей  через  любов  до  рідних.
-  Коли  Бог  створив  першу  людину – Адама,  то  сказав,  що  недобре  бути   чоловікові  самотнім і  створив  жінку  на  ім’я  Єва  та  й  побла­гословив  їх на  створення  сім’ї. У них  з’явилися  діти,  які  утворили  першу  родину,  це  була перша  школа  для  дітей.
-  Родина  є  школою  не  лише через  те,  що там  ми  робимо  перші  кроки, говоримо  перші  слова, а й вчимося  любити,  розуміти  інших людей. Що  є  дуже важливим,  коли  ми живемо  у  спільноті  з  іншими  людьми.
Оповідання « Велосипед»
«Таємниці  твоєї  душі» ст.. 220
-   Чому  навчала з  дитинства  мама  Славка?
-   Як  це  допомогло  в  житті  хлопчику?
-   Як  ви  розумієте  прислів’я?
Діти  успадковують  честь  батьків.
-Але чи  часто  ви  є  слухняними  для  своїх  батьків?


В  одного  хлопчика  запитали: « Як  звати  твого дідуся?»
- Дідусь!
А  бабусю?
- Бабуся..
- Що ви  скажете  про такого  хлопчика?
Не  знати, не пам’ятати – означає  не  поважати.
Пам'ять -  це  найменше,  чим ми  можемо  віддячити  нашим  рідним  за  своє  існування  і  добробут.
Людина  без  пам’яті,  як листочок  відірваний  від  дерева.
-   Чи  довго  він  зеленіє?
-    Згадаймо  Т. Г. Шевченка. Він  також  у  когось  навчався. Чому  він  став  борцем  за  волю?
-   Ще  малому  Тарасу дідусь Іван  часто  розповідав про  гайдамаків, які  бо­ронили  землю  від  панів. І хто  знає, можливо,  без  дідуся  не  було  би  й  Кобзаря.

Робота в  зошитах.
Намалюйте  листочок  і  впишіть  у  нього  ті риси  характеру , які  вихову­ють  у  вас ваші  рідні.
Зневага, підозра, брехня, ненависть, лицемірство, щирість, повага, довіра, правда, любов.
- Чи  може  людина  ненавидіти   рідних.  Але  любити  тих,  хто  нас  оточує?
- І  навпаки: любов,  яку  ми  маємо  до  рідних,  не  закінчується  на  чужих  людях.

4.  Закріплення  знань  і   виховання  характеру.
Порівняйте  два  оповідання  і дайте  відповідь  на запитання.
- Хто  з  дітей  зумів  проявити  любов до  рідних?
« Іменини» ст.. 155
« Просто  бабуся» ст. 245 « Таємниця  твоєї  душі»
-   Як  поставилась  Ніна до рідної  бабусі?
-   Який  приклад  подав   хлопчик для  своїх  друзів?

      5.Підсумок  уроку
Робота в  зошитах.
З’єднати початок прислів’я  із  закінченням.
Яке дерево, такі  й  квіти                              не забуду  до старості
Що  дізнаються  діти  в дитинстві               які  батьки такі  й діти.
Добре насіння                                                найкращі  вчителі

Батьки                                                             гарні  сходи.


                           Усний  журнал « Стежками рідної  землі» 

Мета заняття:
o          розвивати    громадянські    якості    особистості;
o          формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї, самого себе;
o          формувати у школярів почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу, почуття патріотизму.

Епіграф
У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай,
Їм красить все їх рідний край…
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.

Хід  заняття.


1.        Відеокліп про мальовничі куточки рідної  України. « Я люблю  мою Україну»
Вірю в майбутнє твоє, Україно!
Шлях в тебе чистий і доля ясна.
Чується пісня твоя солов’їна,
А біля хати - калина рясна.
Вірю, бо знаю – ти знову засяєш,
Першою станеш у всіх на чолі,
Гідную славу і волю ти маєш,
Мужніх синів і дочок на землі.
Вірю в твою непохитную силу,
Владну творити дива неземні.
Квітни же вічно, моя Україно,
Зірка яскраво горить вдалині.

Учитель
Коли мене запитують, чи дійсно я вірю в майбутнє нашої України, я відповідаю: «Так!». Просто нам треба збагнути те, що майбутнє буде зроблене тільки нашими руками і що саме сьогодні може бути закладено фундамент нашого щастя. А  розпочати  ми  маємо із  нашої  маленької  Батьківщини, нашого  рідного село. Адже все  із  доброго  чи злого  починається  з  малого. І  як  ми  навчимося  дбати  і господарювати  у власному  селі  такими  і  будемо господарями  і  у  своїй  Батьківщині.
Під  пісню  « Моє  село» демонстрація  відео  про село.

Одна Батьківщина, і двох не буває.
 Місця, де родилися, завжди святі.
 Хто рідну оселю свою забуває,
 Той долі не знайде в житті.

Тож  я  запрошую  вас    взяти  участь  в  усному  журналі « Стежками  рідної  землі»
1  сторінка  нашого журналу має  назву
 « Без  минулого  нема  майбутнього»
Кажуть що   людина  яка  не  пам’ятає   минулого  не  варта  майбутнього.
-Що ж ми  знаємо   про  минуле  нашого  села?
Пропоную  вам екскурсію  у минуле  нашого села.
( демонстрація  слайдів  про  село  в  минулому)
Розповідь  про  перші  згадки  про  село.

У  письмових  джерелах  наше  село згадується  вперше  у 1577 році. Село  зростало  поступово  і  згідно  із податковими  реєстрами  у 1629 році тут нараховувалось 94  двори  із  кількістю  жителів 600 чоловік.
 Польські  пани  неодноразово  перепродували  село,  що  призводило  до  ще  більшого  національного  гніту. У  1649 р жителі  повстали  і  розгромили  польський маєток. ( слайд)
Та  по-справжньому  розбудовуватись  село  почало у  першу  післявоєнну  п’ятирічку. У 1947р  відновив  роботу  колгосп ім Шевченка.
Побудовано Їдальню « Горинь», працює  перукарня, 1948р починає діяти середня  школа, а згодом  і  загальноосвітня відкривається у1967р.
На  місці теперішньої початкової школи  діяв  дитячий  садочок.
Поштове  відділення майже  не змінилося, діяв  родильний  будинок,  побудований  будинок  культури.
Крім  цього діяли консервний  завод,  цегельний  завод, пекарня.
Здається  із області  майбутнього? Ні, це наше  минуле…

Чи  знаєте  ви  звідки  пішла  назва  нашого  села – Великі Цепцевичі
Легенд , які  підготували діти.

2  сторінка 
Перегортаємо  наступну  сторінку і  вона  має  назву  «Поетична»
-         У  нас  є   юні  таланти, які  хочуть  продемонструвати  своєї  вірші  про  рідне  село.
-         Виступ учнів.
-         Славиться  наш  край  і  професійним  поетом Іваном Катруком.
-          ( демонстрація  слайду  із його  фото)
-         Народився Ів. Катрук у 1945р.
-         З  нагоди 60р  побачила   його  перша збірка « Очима, повними  любові…»
-         Його  поезії  переповненні любов’ю  до  рідної  землі, свого  села,  своєї  роботи.

-         Нажаль,  нашого  земляка  немає  серед нас,  але  його  творчість  буде  жити.
-         Декламування учнем   вірша Катрука.

Ми  рухаємося  далі  і 3  сторінка має  назву « Мій  край – квітучий дивосад»
-   Який  улюблений  куточок ви  маєте  у  нашому  селі?
Наше село  багате  на   мальовничі  куточки  побувавши  в  яких, хочеться  повертатися  знову  і  знову.
(Демонстрація  слайдів)

Перед  вами  карта  нашого  села. Візьміть  сердечка  на  парті  і напишіть,  що  ви  бажаєте  для  свого  краю і  почепіть  на  карту.
( робота  учнів)
-         Будемо надіятись, що  ваші  мрії  здійсняться   у  недалекому  майбутньому. Куди  зараз  ми  і помандруємо.
4  сторінка  « Погляд  у  майбутнє»

Кожна матір бажає своїй  дитині  щасливої  долі. Ми ж з  вами  помріємо  і   спробуємо  змалювати  майбутнє  нашого  села. Яким  ви  його  уявляєте?

Виступ учнів із  малюнкам, проектами.
-Ким ви   бачите себе  у  цьому майбутньому?
Напишіть  на  бірочках  по  прикладу « Майбутній  перукар,  вчитель…» і скажіть,  що  ви  на  своєму  місці  могли б  зробити  для  свого  села, Батьківщини?

Наше найближче майбутнє – це наполеглива праця у досягненні своєї мети, а найперша мета – стати освіченою корисною людиною. В цьому допоможе добросовісне навчання. Бажаю успіхів вам всім у цій справі! І обов’язково цінуйте одне одного, бо кожний з вас – розумний чи не дуже, вродливий чи звичайний, талановитий чи спортивний, кожний з вас – унікальний.
-Український народ  не схожий  на  інші, ми…

Ділові, немов американці,
Пристрасні, неначе мексиканці,
І співучі, наче італійці,
І розсудливі, немов оті англійці.

Як китайці, дуже працьовиті,
Винахідливі, такі талановиті!
Може, навіть трохи скупуваті,
Та душею щедрі і багаті.

 А також веселі та гостинні –
В цьому, мабуть, схожі на грузинів.
Як цигани, трохи галасливі,
Інколи хитрющі та кмітливі.

Як французи, дуже емоційні,
Чуйні і ласкаві, експресивні.
Наче німці, здібні і практичні,
Ніби чехи, милі, симпатичні.

Як ніхто, завзяті і дбайливі,
І дотепні, й мудрі, жартівливі,
А іще міцні, сміливі, дужі,
До чужого горя небайдужі.

Ще – охайні, чемні, незрадливі,
А до того всього – ще й вродливі!
Ось такі з тобою ми, земляче...
І терплячі, надто вже терплячі...
-         Ось  якими  ми  є  і  хотілося б,  щоб  нове  покоління  було  достойними  почесного  звання  - громадянин  України!
На завершення я би хотіла сказати словами вірша «Вчіться для Вкраїни жити, її як матінку любити!»
Пісня « Рідний  край»  Св. Весна


"Притча про блудного сина"




Відео кліп про Україну

Немає коментарів:

Дописати коментар